На жаль треба бути об'єктивними - ми не в змозі самі вирішити цю проблему, який би вчинок ми не зробили, який би шлях не обрали, ми не зможемо поставити крапку. Це не битва Давіда та Голіафа, там було уразливе місце, у нашому випадку його немає.

Ми можемо лише стримувати цю напасть та вести битву у серцях і головах. Лише так, і ніяк інакше, це найбільш продуктивний для нас шлях. З часом, якщо ми не будемо кволі не тільки на фронті, а й у тилу, борючись з нашими вадами, наші території самі до нас повернуться, а росія зазнає краху, причому зсередини.

Або ж варіант протиставлення нашому ворогу більш могутнього супротивника. Але тут ми майже безсилі, чекаємо й надалі реакції світу.

Висновок всім, хто в тилу - бийтеся в мирному житті з самим собою, будьте прикладом для інших.